Результати лікування синдрому сухого ока в контактній корекції

бер 06, 2016

Автор:

Наталія Веселовська, доктор медичних наук, професор кафедри офтальмології Київського медичного університету УАНМ, директор Київського міського офтальмологічного центру

Синдром сухого ока (ССО) стає дедалі поширенішим захворюванням серед населення світу. Останнім часом у клінічній офтальмології дуже часто спостерігається ССО різного ступеня вираженості на тлі тривалого використання контактних лінз (КЛ).

У статті представлено результати порівняльного аналізу ефективності очних крапель на основі природної молекули ектоїну (EYE-t® Ektoin 0,5 %) та сльозозамінних препаратів у лікуванні ССО в осіб, які тривалий час носили КЛ. Вплив очних крапель оцінено за даними спостереження стану передньої поверхні ока й функціональних проб: тесту Ширмера і проби Норна.

Результати дослідження показали, що використання очних крапель на основі ектоїну не потребувало відмови від КЛ і вже за місяць зумовило суб’єктивне та об’єктивне поліпшення стану очної поверхні й показників сльозопродукції, а також позитивні зміни у якості життя обстежених осіб. Біосумісність із КЛ, хороша переносимість і природне походження уможливлюють застосування таких крапель у контактній корекції для профілактики та лікування ССО.

 

Симптоми ССО все частіше проявляються в осіб молодого і середнього віку, які є основним контингентом користувачів КЛ [1; 2; 5; 6].

Комфорт під час носіння контактних лінз залежить від нормального функціонування епітелію рогівки і кон’юнктиви. Це можливо за умов збалансованого складу ліпідного шару передрогівкової слізної плівки, оптимального співвідношення її шарів, що дає змогу уникнути надмірного випаровування вологи з поверхні ока. Тривале використання КЛ негативно впливає на якість слізної плівки та її стабільність, адже змінюється кількісно-якісний склад ліпідів у ліпідному шарі, що і стає причиною сухості очної поверхні [1; 2]. Унаслідок прогресування ССО виникають певні зміни епітелію кон’юнктиви, явища плоскоклітинної (сквамозної) метаплазії з порушенням морфології та функції келихоподібних клітин, секрет яких потрібний для формування повноцінного муцинового шару слізної плівки [1; 2].

Ризик розвитку проявів ССО зростає через тривале механічне подразнення рогівки контактними лінзами, виснаження компенсаторних механiзмiв нейроpефлектоpної регуляції сльозопpодyкцiї, секpецiї ліпідiв і муцину, зниження чyтливостi рогівки на тлі гiпоксичного стресу [1; 2].

У результаті прогресування симптомів ССО поступово посилюється відчуття дискомфорту, що стає причиною відмови від контактної корекції та негативно впливає на якість життя людини. Найпопулярнішими засобами, які використовують для лікування ССО, є сльозозамінні препарати. Проте варто враховувати, що до складу більшості з них входять консерванти, які можуть призвести до розвитку ускладнень, оскільки здатні накопичуватися в матеріалі КЛ і посилювати його токсичну дію [2; 9; 10]. Клінічні ознаки синдрому сухого ока сьогодні діагностуються майже в кожного третього пацієнта, який користується контактними лінзами [1; 2; 9; 10].

Сучасний арсенал медикаментозних засобів для лікування ССО розширений препаратом на основі природної молекули ектоїну, що має властивості відновлювати ліпідний склад ліпідного шару слізної плівки, стабілізувати її та захищати поверхню ока від надмірного випаровування рідини. Важливо, що ці очні краплі не містять консервантів. У їхній основі – природна молекула, яка є продуктом життєдіяльності особливого виду мікроорганізмів в екстремальних умовах надвисокої температури і солоності. Крім того, такі очні краплі біосумісні з матеріалом м’яких контактних лінз, тому їх використання не передбачає відмову від КЛ [3–5; 7; 8; 11–13]. Досвід застосування очних крапель на основі ектоїну у хворих із ССО на тлі м’якої контактної корекції у літературі не представлений.

Мета роботи – дослідити результати застосування очних крапель на основі ектоїну у хворих із синдромом сухого ока, що виник через тривале використання м’яких контактних лінз.

Матеріал і методи. Під наглядом перебували 24 пацієнти віком 18–48 років з міопічною рефракцією від -4,5 до -11,5 дптр, які постійно носили м’які контактні лінзи. Усіх пацієнтів було pоздiлено на дві групи. До основної групи увійшло 12 осіб, яким призначили очні краплі на основі ектоїну (EYE-t® Ektoin 0,5 %) 3–4 рази на день. Контрольна група складалася з 12 осіб, які застосовували сльозозамінники 3–4 рази на день. Термін спостереження – 30 діб. Обстеження охоплювало біомікроскопію переднього відрізка ока, флюоресцеїнову пробу, визначення сумарної сльозопродукції за тестом Ширмера (змочування за 5 хв слізною рідиною тестової полоски не менше нiж на 15 мм – нормосекрецiя; > 15 мм – гіперсекреція; 10–15 мм – межа; < 10 мм – гіпосекреція), визначення стабільності перикорнеальної слізної плiвки (проба Норна, або встановлення часу розриву слізної плівки: 15–45 с – норма; 10–15 с – межа; < 10 с – нестабільність слізної плівки).

Результати дослідження та їх обговорення. Під час опитування обстежених з’ясувалося, що термін використання ними контактних лінз становив вiд двох до трьох років (у середньому 2,57 ± 0,6). Усi пацієнти мали суб’єктивні скарги на сухість, печію та відчуття стороннього тiла в очах, зниження зоpової пpацездатностi через нестабiльнiсть гостроти зору. При біомікроскопії в обох групах виявлено гіперемію кон’юнктиви, локальний набряк епітелію, зменшення висоти слізного менiска і наявність незначної кількості включень у слiзнiй плiвцi. Ознак деструкції епітелію не зафіксовано в жодному випадку. Функцiональні проби засвідчили зниження середніх значень показникiв майже на однаковому рівні (тест Ширмера – 9,51 ± 1,3 мм; проба Норна – 10,0 ± 1,6 с) в обох групах, що вказує на зменшення сльозопродукції та можливу дисфункцію мейбомiєвих залоз.

Через місяць після призначення лікування було проведено біомікроскопію переднього відрізка ока. Результати показали практично повне зникнення симптомів гіперемії та подразнення в основній групі. Майже в усіх обстежених контрольної групи виявлено незначну гіперемію кон’юнктиви і зменшену кількість включень у слізній плівці.

Пацієнти обох груп зауважили істотне поліпшення свого самопочуття. Однак в основній групі частка таких осіб була більшою. Так, про значне суб’єктивне поліпшення в цій групі повідомили 9 із 12 осіб, тоді як у п’ятьох з них скарги на подразнення й відчуття стороннього тіла повністю зникли. У контрольній групі поліпшення відмічали 6 із 12 осіб. Серед обстежених цієї групи жоден хворий не повідомив про цілковитий комфорт і повну відсутність скарг на подразнення.

Аналіз результатів функціональних проб в основній групі показав, що середнi значення показникiв тесту Ширмера зросли до 12,22 ± 1,4 мм, а проби Норна – до 16,1 ± 1,6 с. Це свідчить про підвищення сльозопродукції, можливо, завдяки відновленню ліпідного шару слізної плівки та зменшенню випаровування рідини з поверхні ока.

У контрольній групі середнi значення функціональних показників теж зросли, але неістотно. Показники тесту Ширмера збільшилися до 10,22 ± 1,4 мм, а проби Норна – до 14,4 ± 1,2 с. Це також свідчить про позитивний вплив сльозозамінників, утім його рівень вірогідно менший, аніж в основній групі.

Отже, за нашими даними, застосування нового фармакологічного засобу з природними властивостями, здатними позитивно впливати на ліпідний шар слізної плівки, поліпшує стан передньої поверхні ока та показники сльозопродукції в осіб, які тривалий час користуються контактними лінзами. Режим застосування препарату EYE-t® Ektoin 0,5 % з частотою 3–4 рази на день достатньо комфортний, оскільки не потребує відмови від КЛ на час лікування. Тому використання цих очних крапель можна рекомендувати на необмежений термін як з лікувальною, так і з профілактичною метою.  

Висновки.

  1. Пацiєнти із ССО, що спричинений тривалим використанням м’яких контактних лінз, потребують ретельного обстеження й адекватного патогенетично зорiєнтованого медикаментозного лікування.
  2. Застосування очних крапель на основі природної молекули ектоїну позитивно впливає на стан поверхні ока, сльозопродукцію та якість життя пацієнтів із ССО.
  3. Очні краплі з ектоїном доцільно рекомендувати не тільки для лікування вторинного ССО, а і з метою зменшення ризику його розвитку в осіб, які тривалий час носять контактні лінзи.

 

Література

  1. Безкоровайна І. М. Ефективність лікування синдрому сухого ока у пацієнтів, які тривалий час користуються м’якими контактними лінзами / І. М. Безкоровайна // Світ медицини та біології. – 2013. – Вип. № 4–2 (42). – Т. 9. – С. 9–11.
  2. Бржеский В. В. Роговично-конъюнктивальный ксероз (диагностика, клиника, лечение) / В. В. Бржеский, Е. Е. Сомов. – 2-е изд., част. перераб. и доп. – СПб., 2003. – 119 c.
  3. Дрожжина Г. И. Новые возможности замещения липидного слоя слезной пленки / Г. И. Дрожжина, Л. Ф. Тройченко // Офтальмологический журнал. – 2015. – № 3. – С. 13–17.
  4. Поліпшення функціонального стану поверхні ока у хворих із синдромом сухого ока під впливом очних крапель на основі природних речовин / З. Ф. Веселовська, Н. М. Веселовська, І. Б. Жеребко, Н. В. Кухар // Офтальмологія. – 2015. – № 2. – С. 188–193.
  5. Полунин Г. С. Новая клиническая классификация синдрома сухого глаза / Г. С. Полунин, В. В. Куренков, T. H. Сафонова // Рефракционная хирургия и офтальмология. – 2003. – Т. 3. – № 3. – С. 53–56.
  6. Синдром сухого ока – хвороба технічного прогресу / Л. К. Воскресенська, В. В. Ряднова, О. Ю. Максимук, Ю. В. Воскресенська, Н. М. Безега // Вісник проблем біології i медицини. – 2013. – Вип. 1. – Т. 2 (99). – С. 45–48.
  7. Esmaeli B. Immunohistochemical evidence for estrogen receptors in meibomian glands / B. Esmaeli, J. T. Harvey, B. Hewlett // Ophthalmology. – 2000. – Vol. 107. – № l. – P. 180–184.
  8. Gallinski E. A. 1,4,5,6-Tetrahydro-2-methyl-4-pyrimidinecarboxylic acid – a novel cyclic amino-acid from halophilic phototrophic bacteria of genus Ectothiohodospira / E. A. Gallinski, H. P. Pfeiffer, H. G. Truper // Eur. J. Biochem. – 1985. – Vol. 149. – P. 135–139.
  9. Glasson M. Lipid, lipase and lipocalin differences between tolerant and intolerant contact lens wearers / M. Glasson, F. Stapleton, M. Willcox // Curr. Eye. Res. – 2002. – Vol. 25. – № 4. – P. 227–235.
  10. Johnson M. E. The agreement and repeatability of tear meniscus height measurement methods / M. E. Johnson, P. J. Murphy // Optom.Vis. Sci. – 2005. – Vol. 82. – № 12. – P. 1030–1037.
  11. Marube J. The triple classification of dry eye for practical and clinical use / J. Marube, J. Nemeth, K. Hoh // Eur. J. Ophthalmol. – 2005. – Vol. 15. – P. 660–667.
  12. Pflugfelder S. C. The diagnosis and management of dry eye: a twenty-five-year review / S. C. Pflugfelder // Cornea. – 2000. – Vol. 19. – № 5. – P. 644–649.
  13. Rantamäki A. H. Human tear fluid lipidome: from composition to function / A. H. Rantamäki, T. Seppänen-Laakso, M. Oresic // PloS One. – 2011. – Vol. 6.

 

 

 

похожие статьи:

До проблеми лікування алергічних кон’юнктивітів

березень 06, 2015

У статті висвітлено результати лікування алергічних кон’юнктивітів із використанням очних крапель, що мають мембраностабілізувальну дію та містять молекулу ектоїну. Він збільш...

Європейська розробка вже в Україні

травень 13, 2015

У 2015 році на українському ринку з’явилися нові засоби для лікування і профілактики симптомів алергічного кон’юнктивіту, а також терапії синдрому сухого ока – EYE-t® Ektoin і...

очні краплі

EYE-t Ектоін

Містить 0,5% ектоіна

— Краплі з ектоіном
Детальніше

протиалергенні очні краплі

EYE-t Ектоін Про

Містить 2% ектоіна

— Протиалергенні
Детальніше